У цій книзі В. Полозов звертається до "героїв" злочинного світу. Що спонукало автора, християнина, дуже далекого від кримінального середовища, зацікавитися такою незвичайною темою? Відповідь проста: люди. Віталій Полозов, про що він не писав, завжди пише про людей. І ця книга не є винятком. Автор як би пропускає крізь себе життєві колізії своїх героїв, проникає в їхні душі, щоб відтворити на сторінках свого твору багатогранні та складні образи людей, не поганих і не добрих, а таких, які вони є. Автор не засуджує своїх героїв – він їх відчиняє. І робить це дуже тонко, не нав'язуючи читачеві своє авторське бачення; тому його герої виглядають життєво достовірними і переконливими.
Ще немає коментарів. Будьте першим!