Цей роман, написаний у 1878 році і, по справедливості, який заслужив ще за життя письменника премію французької Академії, є чудовим взірцем виховної літератури. Ця захоплююча повість підкидька, розказана ним самим. Знайдений на вулиці Парижа, Ремі був прийнятий із жалості бідною родиною. Матінка Барберен, яку він вважає своєю матір'ю, ставиться до нього як до рідного і приховує від хлопчика те, що він знайдеш. Але коли її чоловік, скалічений на будівництві, був більше не в змозі працювати і утримувати "зайвий рот", він таємно від дружини віддає прийомиша мандрівному комедіантові Віталісу, старому італійцю, що поневіряється з собаками та мавпочкою по Франції. На щастя для Ремі, його новий господар виявився великодушною людиною, яка не тільки навчила його читання і музики, а й утвердила в хлопчику моральні засади. Це загартування характеру надало хлопчику величезну послугу. На нього чекають нові, виключно важкі і часто небезпечні випробування та неймовірні пригоди, в яких він зустрічає і добрих, і злих людей, знаходячи і втрачаючи друзів. Не можна не співчувати цьому хлопцеві з добрим і вдячним серцем.
Ще немає коментарів. Будьте першим!