Олексій Дунаєв – людина непростої долі. Тяжка хвороба з дитинства обмежила його в русі та спілкуванні. Вірші він почав писати, щоб подолати самотність. У віршах Олексій закликає задуматися про справжній сенс життя та довіритись Богові. "У цей світ ми приходимо не з волі нагоди. Я народився мертвим, з черепно-мозковою травмою. Лікарі не хотіли мене оживляти, але рідні наполягли. У мені виявили загальне зараження крові - ще один смертний вирок. Але і тут я вижив, тому що так було завгодно Богу! Я не міг ворушити ні руками, ні ногами. Починалася боротьба за повноцінне життя."
Ще немає коментарів. Будьте першим!